Митрополит Хмельницький
і Старокостянтинівський АНТОНІЙ,
керуючий Хмельницькою єпархією УПЦ.

СВІТОЧІ ПРАВОСЛАВ’Я ЗЕМЛІ ПОДІЛЬСЬКОЇ:
ІМЕНА, ПОДІЇ, ФАКТИ

У жовтні 2006 року Хмельницька єпархія проводила засідання однойменного круглого столу, метою якого було поглиблення знань з історії рідного краю у розрізі життя видатних постатей – світочів Православ’я Подільської землі, людей, які у різні історичні епохи, силою дії Духа Святого, явилися взірцем для сучасників і нащадків, завдяки міцній, непохитній вірі, богословській мудрості, місіонерській та просвітницькій праці, тощо.
Беручи участь у вченому зібранні, приємно сьогодні констатувати факт, що так багато людей вивчають історію рідного краю, адже і притаманну нашому народові християнську віру, віру, яка лягла в основу культури українців, можна назвати релігією історичною, в основі якої лежать правдиві факти, а не міфи (як у багатьох інших релігійних системах).
Про безспірну користь ретельного дослідження історії рідного краю свідчить, також, і той факт, що ми, крокуючи уперед, несучи кожен на своєму місті труди на благо суспільства, намагаючись не повторювати помилок минулих поколінь і принести реальну користь людям, завжди мусимо питати минуле порад, аналізуючи помилки й намагаючись їх уникати, адже спостереження й дослідження людської діяльності, що складає основний предмет історії, є, безперечно, корисним заняттям, яке здатне принести наукове знання і неоціненний життєвий досвід.
Специфіка нашого Подільського регіону полягає у тому, що наша земля в усі часи була окраїною давньої Руси, своєрідною прикордонною зоною з дикими степами, де кочували різні варварські племена. У той час, коли в інших землях успішно розвивалися мистецтво, наука, друкарська справа, що спонукало й культурний розвиток, подоляни мусили боронити рідну землю від чисельних набігів диких орд, часто записуючи історію не чорнилами на папері, а власною кров’ю на полях боїв та стінах оборонних фортець…
Згадуючи про видатних постатей нашої землі, слід, насамперед, пригадати життєвий шлях людей, які у різні епохи, свідчачи про свою віру, прийняли мучеництво, прославивши Господа не лише своїм життям, але й своєю смертю. Це такі постаті як новомученик і сповідник землі нашої Св. Амвросій (Полянський), і єпископ Валеріан (Рудич), і протодиякон Климентій (Кучаровський), і священик Григорій Сільвеструк, і багато-багато інших. Наш борг пам’ятати їх і просити про молитви за нас грішних перед престолом Всевишнього.
Далі пригадаємо імена подвижників на науково-богословській та просвітницькій ниві. Це наш сучасник – Митрополит Київський і всієї України Володимир, це також і Мелетій та Герасим Смотрицькі, і уродженець Проскурова професор-протоієрей Василь Зіньковський, і історики Аполлоній Сендульський та Юхим Сецинський, і Арсеній Сатанівський, і протоієрей Михайло Орловський та інші ієрархи Церкви, які народилися та несли свою місію на Поділлі і у різні історичні епохи вплинули на хід церковної й світської історії, а також внесли певний вклад у науку, педагогіку, сприяючи культурному зросту не лише сучасників, але й багатьох поколінь нащадків.
Важливо зазначити, що історія давньої Подолії є майже безперервною історією боротьби прийшлого інослав’я з корінним Православ’ям. Сьогодні, коли нашу країну атакують різні новітні релігійні вчення, які не лише шкодять людині, псуючи вірний світогляд, але й нерідко роблять її психічно нездоровою. Ця боротьба нерідко набуває нового значення і підступних форм, залишаючись по суті все тією ж боротьбою світла з темрявою, обману з істиною, сил пекла з Богом.
Безперечно, величним прикладом для усіх нас є наші предки, які, не дивлячись ні на які посягання, твердо і мужньо відстоювали свою віру і народність, чітко усвідомлюючи де є істина, тож, і ми мусимо не бути релігійно всеїдними, адже духовність є також небезпечною реальністю, і твердо стояти у Православній вірі, не даючи різним новомодним сіячам «зручної» і легкої віри вплинути на нас і вчити вірити у наче б то істинного Бога – ми маємо свою віру, вона перевірена часом, життям і перемогою над смертю, тож не будьмо легковірними!..
Корисним є збір матеріалів з історії Православ’я на Поділлі і вивчення життя видатних людей є й тому, що ХХ століття не найкращим чином позначилося на збереженні та вивченні Православного насліддя минулого, багато було зроблено, щоб знищити не лише віру, а навіть й пам'ять про тих, хто ціною власного життя відстоював істину.
Далі хочу зупинитися на життєвому шляху та діяльності одного з найвидатніших краєзнавців і дослідників давньої Прокурівщини протоієрея Михайла Орловського, ім’я якого сьогодні, нажаль, відоме далеко не кожному. Це була людина, життя і діяльність якої були тісно пов’язані з кропіткою і часто такою невдячною роботою історика-краєзнавця.
Історія, за висловом сучасних вчених, є «кров’ю і мозком політики, основою державницької свідомості народу…» ¹ , тож, важливість історичних досліджень, яким прот. Михайло Орловський присвятив усе своє життя, очевидна.
Послух священничеського служіння о. Михайло ніс у далекому селі Глядки тодішнього Проскурівського повіту (сьогодні Волочиський район Хмельницької області).
52 роки він був незмінним настоятелем місцевого скромного храму, опікуючись ввіреними йому Господом душами людей.
Віддаленість від губернського центру не заважала цьому чесному священнослужителю і видатному вченому бути автором більше 150 наукових статей і публікацій з історії Поділля, вивчення яких допомагають сьогодні нам більш осмислено оцінити ключові події минулих літ та їх вплив на церковну і громадянську історії краю. Бібліографія його наукових праць і публікацій строкато свідчить про високий професійний рівень цього обдарованого вченого і скромного священика.
З праць прот. Михайла Орловського ми отримуємо безцінні відомості про характерні особливості історичних тенденцій на Поділлі від найдавніших часів (8-9 ст.) до 2-ї половини ХІХ ст., а також про стан духовності, церковної, світської освіти того часу, рівно як і про видатних діячів минулих літ.
У XIX - на початку XX ст. на українському Поділлі зросла чимала когорта діячів і подвижників краєзнавчого руху та історико-регіональних досліджень, зусиллями яких сформувалась галузь вітчиз¬няної історичної науки - поділлєзнавство. До цієї плеяди, яка залишила фундаментальну творчу спадщину з історії та культури Подільської землі, відноситься місцевий вчений протоієрей Ми¬хайло Орловський.
Саме він у 60-80-ті роки XIX ст. зумів вперше створити наукові історичні нариси про всі міста, містечка та значущі села Подільського регіону, зібрати у записах тисячі зразків побуту, обрядів, звичаїв, традицій, казок, приказок, гаї¬вок, щедрівок, народних пісень, а також писати художні історичні по¬вісті і поезію, таким чином, досліджуючи і популяризуючи історичні, культурні й духовні надбання краю.
«Подвижництво Михайла Орловського на тлі видання праць з історії та культури Поділля були визнані ще за його життя. Він один з перших із подільських краєзнавців був обраний почесним і дійсним членом імпера-торських Російського географічного (з 1860 р.), Російського вільного еко-номічного (з 1863 р.), Російського історичного (з 1873 р.) товариств, По-дільського губернського статистичного комітету (з 1863 р.), був одним із фундаторів і найдіяльнішим членом Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (з 1865 р.). За роки своєї плідної праці Михайло Якимович був удостоєний орденів, медалей, премій, подяк (понад 35 різних відзнак) державних, єпархіальних органів і наукових товариств, одержав високу історіографічну оцінку своїх послідовників поділлєзнавців М.Сімашкевича, Є. Сіцінського, М. Яворовського» ² .
Творча спадщина священика М. Орловського була «забута» і замовчувана у 20-80-ті роки XX ст. з ідеологічних міркувань радянсь¬кого режиму. Його праці практично не використовувалися при ство¬ренні книг «Хмельницька область» та «Вінницька область» відомого багатотомного видання «Історія міст і сіл Української РСР» (1971).
Тільки на початку 1990-х років були опубліковані перші статті про Михайла Орловського кам'янецькими істориками Сергієм Федоренком та Левом Баженовим, в яких подані біографічні відомості про нього та позитивно оцінено його внесок у вивчення історії та культури Подільського краю.
У 2004 році науковець з м. Хмельницького Анатолій Трембіцький здійснив упорядкування та перевидання окремою книжкою нарису М.Орловського «Историческое описание заштатного г. Смотрича Ка-менецкого уезда Подольской губерніі». З ініціативи краєзнавців Анатолія Трембіцького та Сергія Єсюніна, яку підтримали Центр дослідження історії Поділля Інститу¬ту історії України НАНУ при Кам'янець-Подільському державному уні¬верситеті, за сприяння Хме¬льницької міської ради та виконавчого комітету, здійснено упорядку¬вання головних праць Михайла Орловського, яке вийшло окремою книгою вибраних творів. Дане видання (2007 року) було присвячене 200-річчю від дня народження цього науковця і просвітника та 145-річчю його першої друкованої історичної праці («Історико-статистичний опис містечка Сатанова»).
Як було вже зазначено вище, загалом творча спадщина Михайла Орловського нараховує більше 150 нам відомих опублікованих та рукописних праць. До книги його вибра¬них творів внесено 20 історичних нарисів про міста, містечка і села та історичну повість «Роксолана або Анастасія Лісовська».
Сьогодні читач має нагоду ознайомитися з його нарисами про Проскурів, Вінницю, Сатанів, Смотрич, Меджибіж, Ярмолинці, Чорний Острів, Летичів, Літин, Могилів-Подільський, Бар та інші по¬дільські населенні пункти. При цьому слід пам'ятати, що для творчості прот. Михайла Орловського притаманні риси об'єктивності та позитивізму у ви-кладенні фактів, широке використання документальних джерел, історико-порівняльний та історико-статистичний, археологічний, етнологічні методи дослідження. Характерним для праць прот. М.Орловського є й те, що історію рідного краю автор розглядав як не¬від'ємну частку України.
У творах прот. Михайла Орловського чітко простежується просвітницьке зображення самобутності укладу життя на Поділлі укра-їнського населення, його матеріальної і духовної культури.
Варто відзначити, що повістю про Роксолану, прот. М. Орловський увів в українську літературу образ непересічної українки. Його ідеї були підхоп¬лені, зокрема, творцями багатосерійного українського фільму «Роксолана».
Дослідження життя і творчості цього автора залишили глибокий слід в історіографії Поділля.
«Роздуми над минулим, оцінка подій по совісті, сміливе прийняття історичної правди, - як справедливо зазначив видатний церковний історик протоієрей Олександр Шмеман, - зараз особливо необхідні усім, для кого Церква стоїть у центрі всіх прагнень та надій» ³ .
Тож, пам'ять про видатних постатей Подільського краю, а також труди, зокрема, протоієрея Михайла Якимовича Орловського, та інших видатних діячів Проскурівщини, слугуватимуть на користь усім жителям давньої Подолії – як тим, для кого Церква Бога Живого вже є «Стовпом та ствердженням істини» (1 Тим., 3, 15), так і для тих, хто поки що знаходиться поза межами Церковної огорожі.
Заради прийдешніх поколінь, сьогодні дуже важливо віддавати належну шану невтомимим трударям духовної просвіти минулого, які є взірцем для усіх нас, адже ніякі важкі часи не перешкоджали їм нести з повною самовіддачею й жертовністю факел духовної просвіти народу.
Тож, вивчаючи їх творчу спадщину, будемо пам’ятати, що «народ, який забув своє минуле, не матиме й майбутнього»!

Література

При використаннi матерiалiв сайту посилання на сайт обов'язкове!