ЗВЕРНЕННЯ

Високопреосвященнішого АНТОНІЯ,
Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського,
Керуючого Хмельницькою єпархією Української Православної Церкви

до керівників та працівників підприємств, установ і організацій
щодо виконання правил та вимог по охороні праці

Улюблені браття і сестри!

Порушення правил техніки безпеки та вимог по охороні праці на підприємствах та в організаціях Хмельниччини та недбалість про робітників, як правило, веде до невтішних наслідків – травматизму, отримання важких каліцтв, а нерідко й до загибелі людей.
Ми живемо у цивілізованому суспільстві і турбота про збереження життя та здоров’я нації є приоритетними напрямками внутрішньої політики Держави. Це ясно обумовлено у Законі України про охорону праці. Але, нажаль, Закони, як показує досвід, у нас «писані не для всіх»…
І дбати про охорону праці ми не хочемо, адже думаємо, що лихо нас мине і біда станеться не з нами; а нещасні випадки стаються, як правило, там, де їх не чекають.
Неправильне відношення до праці, спокуса поставити здобуття матеріальних благ на місце основної мети життя, віддаляло багатьох людей від Господа, наслідком чого ставали прагнення облаштувати життя без Бога та без виконання Його Заповідей. У Святому Письмі говориться, про те, як скінчилася подібна спроба: першими, хто почав будувати земну цивілізацію, віддалившись від Господа, стали нащадки Каїна, однак вони не уникнули спокус: «Усіляка плоть викривила шлях свій на землі» (Бут. 6,12) і тому цивілізацію каїнітів було знищено Всесвітнім потопом.
Також ми знаємо про будівництво Вавілонської вежі «висотою до небес», яка так і не була збудована. Вавілонська вежа – символ поєднання зусиль багатьох людей для досягнення богопротивної мети. Господь і тут карає гордих і змішує язики (мови) людей, позбавляючи можливості безперешкодного спілкування та взаєморозуміння, розсіюючи народи по всій землі…
Реалізація подібних прагнень веде до трагедій і дотепер: як показує досвід, труд сам по собі, без Божого благословення та виконання Заповідей про любов до ближнього і збереження найціннішого скарбу - людського життя і здоров’я, не приносить користі. Про це не слід забувати!
Більше того, християнство велить усім, хто трудиться, мати турботу і про немічних, хворих, сиріт, вдів…, у тому рахунку і про тих, хто отримав каліцтва на виробництві, і ділитися з ними плодами труда, «щоб Господь … благословив і тебе у всіх справах рук твоїх» (Втор. 24,19).
Християнство завжди виступало і виступає на захист безсилих, закликаючи суспільство до справедливого розділення результатів праці, коли «…багатий підтримує бідного, здоровий – хворого, молодий і дієздатний – престарілого». Про це треба пам’ятати, насамперед, тим, хто керує колективами, де трудилися люди, які получили каліцтва і на теперішній час є недієздатними через недотримання вимог охорони праці, не залишаючи таких людей без належної уваги, матеріальної допомоги і виплати компенсацій.
Зважаючи на вище викладене, Церква Христова закликає усіх керівників по-батьківськи ставитися до підлеглих, а особливо це стосується тих, хто наділений контрольними та організаційними повноваженнями у сфері охорони праці.
Через Святого Апостола Павла Господь говорить до кожного керівника: «Опікуйтесь людьми… не з примусу, але добровільно, по-Божому; не задля ганебної користі, а ревно…» (1 Петр. 5, 2-4). Для цього необхідно приділяти більше уваги питанням охорони праці та усуненню недоліків у цій сфері, активніше спілкуватися з підлеглими на цю тему, особисто контролювати усі об’єкти на виробництві, а головне – відноситися до людей, пам’ятаючи слова Святого Письма: «Отже, все, що тільки хочете, щоб вам робили люди, так і ви їм робіть: бо в цьому Закон і пророки» (Мф.7,12), «ніхто нікого нехай не тисне, боржникові заставу його нехай повертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею…» (Ієз., 18, 7), «…любов’ю слугуйте один одному, бо увесь закон в одному слові: люби ближнього твого, як сам себе…» (Гал., 5, 13-14), «І прибуду до вас Я на суд, і буду суворим до тих, хто платою наймита тисне, притискає вдову і сироту… Мене ж не боїться, говорить Господь…». (Мал.3,5).
Маю надію, що відповіддю на Наше Звернення стане чесна і старанна праця, адже саме вона приносить у душу світлу радість, мир і спокій та дає людині право на відпочинок.
Закликаю на усіх трударів нашого квітучого Подільського краю Боже благословення!
Нехай Господь береже у доброму здоров’ї Вас та Ваші родини, а труд нехай приносить користь та слугує зміцненню економіки нашої Української Держави!

З повагою

Керуючий
Хмельницькою єпархією УПЦ

+ Антоній