РЕКТОРУ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА, ДОКТОРУ НАУК
З ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ,
ПРОФЕСОРУ В. ОЛУЙКУ

«ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ ВІТАЛІЄ МИКОЛАЙОВИЧУ!

Щиросердечно вітаю Вас, а у Вашій особі професорсько-викладацький склад і усіх випускників очолюваного Вами Вузу з сьогоднішнім святом – Ювілейним випуском молодих фахівців!
Звісно, для вузу 15 років - вік юний, але для Хмельницького університету управління та права ця пора стала часом напруженої роботи, часом становлення і росту, адже за ці роки філіал Одеського університету, Хмельницький інститут регіонального управління та права, став університетом європейського зразку – вузом найвищого, 4-го, рівня акредитації, який випускає щороку близько 500 спеціалістів – управлінців та юристів високої кваліфікації.
Нам відомо, що у вузі велика увага приділяється не лише професійному формуванню спеціалістів, але й виховуванню людськості у фахівців, які працюватимуть з людьми і для людей – це радує, адже де немає людськості, там усі знання й професійні навички втрачають сенс, більше того, можуть стати небезпечними.
Звертаючись до випускників, хочу нагадати глибоко повчальний випадок, про який нам розповідає Святе Євангеліє. Одного разу, коли Господь Ісус Христос йшов дорогою, до Нього підійшов чоловік, який виявив бажання бути Його учнем, але попросив дозволу попрощатися зі своїми ближніми. На перший погляд, його бажання було невинне і досить природне. Але звання учня Христова і його служіння вимагали цілковитого зречення усього земного і житейського. Тож, Господь відповів цій людині сповненими глибинного смислу, вічно живими, глибоко пам’ятними словами: «Жоден, що поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства» (Лк., 9,62). Ці слова Христові можна назвати законом кожної справи, будь-якої діяльності, за яку людина прагне взятися серйозно.
Ви стоїте на порозі дорослого життя, кожен з Вас, беручись за будь-яку справу, відповідно до фаху, який Ви отримали у стінах вузу, якщо хоче бачити свою роботу успішною, мусить віддаватися їй без будь-яких вагань, будь-якого роздвоєння. Так, ніхто, «…що поклав руку на плуг і озирається назад», не дивиться в усі боки. Як це важливо глибоко усвідомлювати перед початком трудової діяльності, маючи бажання принести користь суспільству.
Як важливо, йдучи працювати питати насамперед: «Що я мушу робити?», а не настільки модне сьогодні: «Яку я буду отримувати платню?»…
Дорогі випускники, Ви, кожен по своїй силі, отримали таланти, примножили їх у стінах вузу, тож, не будьте подібними до того ледащого раба, який зарив свій талант у землю (адже таких людей сьогодні і без того занадто багато – до них відносяться ті, хто отримавши освіту, пішов працювати не за фахом, ґрунтуючи свій вибір по-різному – дійсно правий Шекспір, який писав, що «у кожного божевілля є своя логіка»…).
Ваш вік, час, у якому Ви зараз живете, можна порівняти з весною для землероба. Пам’ятайте, вона – весна життя, швидко мине і тоді, при усьому бажанні, вже не посієш і не пахатимеш, а те погане, той бур’ян пристрастей, який так часто у юному віці може бути засіяним у серце, вже легко не викорениш… Тож, пора для Вас настала надто відповідальна – ті навички і професійні якості, які Ви набудете у перші роки трудового стажу, визначатимуть увесь подальший напрямок життя, яке часто за помилки карає суворо і безжально. Пам’ятайте про це!
Закликаю на усіх Вас і Ваші труди всесильне Боже благословення. У цей святковий день бажаю усім Вам навчитися радіти праці.
Поклавши свою руку на плуг не будемо озиратися по сторонам!.. Міцного Вам здоров’я, миру, злагоди, творчої наснаги, сімейного затишку!
Нехай Господь благословить усі Ваші труди та добрі починання, які нехай завжди увінчуються гарними плодами, а їх можливо отримати лише помноживши професійні навички на Боже благословення, що може бути лише плодом віри і щирої молитви!..»
У добрий час!.. З повагою

Керуючий
Хмельницькою єпархією УПЦ

+Антоній
МИТРОПОЛИТ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
І СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ