Звернення
Високопреосвященнішого АНТОНІЯ,
Архієпископа Хмельницького і Шепетівського,
керуючого Хмельницькою єпархією Української Православної Церкви

до керівників та працівників підприємств,
установ і організацій щодо виконання правил та вимог по охороні праці

У зв’язку з тим, що останнім часом не є рідкістю травматизм та загибель людей через нехтування безпекою при виконанні робіт, звертаюся до усіх Вас зі словом Архіпастирського заклику:

Улюблені браття і сестри!

Пам’ятайте, життя – найцінніший скарб, даний людині від Бога.
Саме тому Церква Христова застерігає нас від порушення 6-ї заповіді “Не убий”, у чині сповіді запитуючи: “Чи не сприяв ти прискоренню чиєїсь смерті, ставлячи людину у небезпечні ситуації, сприяючи хворобам, важкими умовами праці, або знесилюючи людину працею?..”
Нажаль, але так часто буває, що людина, яка вважає себе віруючою, не виконує головної заповіді – заповіді про любов до Бога та ближнього.
Таким чином, кожному роботодавцю, а особливо, якщо він сповідує Православну віру, потрібно частіше замислюватися над тим, наскільки ми відповідаємо високому званню християнина.
Краще у даному випадку чесно зізнатися, що десь, краєчком душі ми любимо Господа, але більш за все любимо себе, любимо гріх, наживу та грішний світ… Слід, також, зауважити, що за усе ми мусимо будем дати відповідь на Страшному суді… Про це нехай замисляться ті керівники, від яких залежить життя та здоров’я людей!
Повторюймо частіше слова Святителя Григорія Богослова, який говорить: “Пам’ятай, господарю, що й сам будеш підсудним, і – менше згрішиш!”. Щодо нормативно-правових актів та постанов, які спрямовані на охорону праці людей, то мені пригадується вислів одного з античних мудреців, який говорить, що досконалі закони завжди породжуються низькими звичаями людей, і навпаки – для морально стійких людей найдосконаліші закони не мають ціни, бо такі люди їх, “автоматично” виконують.
Так і християни – якщо це щиро віруюча людина, то вона, боячись гріха, не буде порушувати як закони світські, так і заповіді Божі.
Той хто робить гріх, проявляючи бездіяльність, зокрема, у питаннях охорони праці, повинен, з огляду на Святе Письмо, пам’ятати, що за гріхи батьків страждають діти: “Батьки наші грішили: їх вже немає, а ми несемо покуту за беззаконня їх”, - говориться у Святому Письмі (книга Плач Ієремії розділ 5, вірш 7).
Пам’ятаймо, також, і те, що від людини, від державних службовців, які контролюють виконання правил безпеки праці, можна скрити певні діяння, або гріх, але ж від Бога нічого приховати неможливо… Саме це повинні пам’ятати ті, хто поставлений Господом керувати людьми, тобто сучасні можновладці. Церква Христова закликає усіх начальників по-батьківськи ставитися до підлеглих, а особливо це стосується тих, хто наділений контрольними та організаційними повноваженнями у сфері охорони праці. Якби кожен саме так працював, я вважаю, було б значно менше травматизму та нещасних випадків на виробництвах.
Часом буває так, що прагнучи заробити більше грошей, щоб не втрачати «дорогоцінний» час, деякі працівники поводяться, м’яко кажучи - «некоректно» і залишають потерпілого без першої допомоги, забуваючи, що від цього так багато може залежати. Я хотів би у даному випадку наголосити на двох основних аспектах плачевних наслідків такої ганебної поведінки. По-перше: хочу нагадати усім про духовний закон, який існує, незалежно від того, чи знаємо ми про нього. Тож, людина, яка його не виконує, ризикує завтра потрапити у подібну ситуацію. Церква на сторінках Святого Письма, не припускаючи насилля над волею, пропонує: «людина, ось тобі добро і зло – обери добро!». Саме ці рядки підтверджує народна приказка, яка є прямим повторенням вислову Святого Апостола Павла: «що посієш, те й пожнеш» - ці слова яскраво ілюструють суть духовного Закону, який Православ’є пропонує нам виконувати не з імперативної позиції авторитету, але з позицій істини, доводячи, що чим більше людина привносить у світ добра, тим більше добра їй і повертається, тим щасливішою вона стає, і навпаки…
По-друге: гріх буває не лише активним, тобто зумовленим певними негативними діями, але є й гріхи бездіяльності. Саме про це, у даному випадку, ми говоримо, і за ці гріхи буде така ж справедлива кара від Господа, як і за гріхи свідомі. Немає нічого більшого, за Словами Святого Письма, «…коли людина покладе життя своє за ближніх своїх» - ось якій любові вчить Біблія, а часто ближній має потребу не у такій рішучій жертві, але просто у людському ставленні, чого з причини нашого егоїзму не отримує, тож, нехай кожний пам’ятає, що ніяких виправдань і «пом’якшуючих мотивів» у таких випадках не існує!..
З огляду на Святе Письмо, у даному випадку, мені пригадуються слова з Апокаліпсису Св. Апостола і Євангеліста Іоанна Богослова, котрий говорить про глас Божий, який віщав з Неба: «…Відплатіть йому (начальнику) так, як він вам платив - удвічі відплатіть за вчинки! Чашею, якою він зачерпнув, - зачерпніть йому подвійно!» (Об’явлення св. Апостола Івана Богослова, розділ18, вірш 6) – ось Божий суд, за яким кожен з нас отримає по заслугах, нехай ті, кого стосується дане звинувачення, пам’ятають про це!
Але, водночас, хочу застерегти і постраждалих, посилаючись на слова Апостола Павла: «Нікому не платіть злом за зло, дбайте про добро перед всіма людьми». (послання Св. ап. Павла до Римлян, Розділ 12, вірш 17)., а також Апостола Петра: «…не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, а навпаки - благословляйте, [знаючи], що ви були покликані на те, щоб успадкувати благословення». (Перше соборне послання Св. ап. Петра, розділ 3, вірш 9). На закінчення мого звернення, Бажаю усім, від кого це залежить, дбати про людей, мати любов до ближнього і Господь відплатить сторицею – Ваша справа процвітатиме!
Нехай Господь благословляє усі Ваші добрі справи та починання і дарує усе необхідне для життя та спасіння!