Високопреосвященніший Антоній
Митрополит
Хмельницький і Старокостянтинівський
Главная arrow Обращения arrow Звернення 27.11.2014
Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський

Содержание
Главная
Биография
Приемная
Награды
Послания
Интервью
Поздравления
Книга
СМИ о Владыке
Обращения
Карта сайта
Контакты
Труди Митрополита Антонія

«З молитвою та смиренням…»

Пожертвование

Управління Хмельницької Єпархії
Української Православної Церкви
продовжує будівництво
Свято-Миколаївського кафедрального собору
в м. Хмельницькому.

Усі, хто бажає зробити свій внесок у будівництво
Свято-Миколаївського кафедрального собору,
можуть перерахувати кошти на рахунок
управління Хмельницької Єпархії:

Розрахунковий рахунок (у гривнях):
р/р: 26001000252207 в ПАТ УСБ у м. Києві,
МФО 300023, ЄДРПОУ 21326071
Одержувач: Управління Хмельницької Єпархії УПЦ.
Призначення платежу: На будівництво Свято-Миколаївського
кафедрального собору.

Звернення 27.11.2014 Версия в формате PDF Версия для печати Отправить на E-mail

Митрополита
ImageХмельницького і Старокостянтинівського
АНТОНІЯ

до організаторів та учасників
ХІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції
“ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ
ТА
НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
В КОНТЕКСТІ ТРАГІЧНИХ ПОДІЙ
ХХ СТОЛІТТЯ”
(до 120-річчя від дня народження Якова Гальчевського)

ШАНОВНІ ОРГАНІЗАТОРИ ТА УЧАСНИКИ КОНФЕРЕНЦІЇ,
БРАТТЯ І СЕСТРИ!

У XX-му сторіччі український народ пережив у своїй історії чимало трагедій, які сталися через злочинні дії тоталітарного режиму безбожної влади колишнього Союзу РСР. Серед цих скорботних сторінок історії були голодомори, етнічні чистки, депортації, репресії, розкуркулення, насильницька колективізація, антирелігійний терор, тощо.
Нам відомо, що існує фактор, який об’єднує ці соціальні катаклізми радянського режиму: це кардинальна революція світогляду, відречення від Христа й християнської моралі та обрання нової віри – у людину-бога.
Молох більшовизму поглинав невинні жертви з диявольською бездушністю. У наслідок цього геноциду Україна втратила мільйони своїх дітей: вони зазнали тяжких мук і жахливої смерті. А ті, хто вижив, назавжди запам’ятали, що таке “рай на землі”, коли він без Бога.
Оскільки вчене зібрання присвячене 120-річчю Якова Гальчевського – нашого земляка та патріота України, який був організатором і командиром окремого Літинського куреня 2-го Українського корпусу (кін. 1918 — поч. січня 1919 рр.), сотником Окремого Гайсинського куреня (січень 1919 р.), сотником 1-ї батареї 61-го Гайсинського пішого полку, командиром 61-го полку (23 квітня — травень 1919 р.), повстанським отаманом (травень 1919–1925 рр.), командувачем Подільської повстанської групи (1922) та командувачем повстанських загонів і організацій Правобережної України (1922–1923) і боровся проти більшовизму, треба зазначити, що саме патріоти нашої Держави і у ті буремні роки і сьогодні робили й роблять усе, щоб Україна була самостійною Державою та ніхто не порушував її територіальної цілісності.
Ми у ці листопадові дня молитовно згадуємо жертв голодомору, який Україна пережила у 1932-1933 роках – це було масове вбивство мільйонів наших співвітчизників. Цинічне, цілеспрямоване, безжальне. Лише у богоненависницькому й людиноненависницькому середовищі міг відбутися подібний злочин. На щедрому українському чорноземі вмирали у страшних муках мільйони людей. Цей геноцид був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольської помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам’ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод, прирекла націю і на голод фізичний.
Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною панував диявол.
Церква сурово засуджує чинники, які привели до цих трагедій. Виправдання їм немає. Сама історія винесла вирок. Ніякі репресії не змогли врятувати державно-політичну систему, яка за базис обрала богоборство, знехтувала ґрунтовними моральними принципами людства – вірою, надією і любов’ю. “Горе тим, що замислюють беззаконня”(Мих. 2: 1). Справа таких “діла протизаконні” (Пс. 100: 3). “Кінець їхній — загибель” (Флп. 3: 19) – говорить Святе Письмо.
Церква застерігає усіх від глибокої хибної та антигуманної ідеології, що спричинила подібні трагедії і закликає до покаяння тих, хто ще не прозрів і не зрікся богоборства та людиноненависництва в усіх його формах.
Як любляча Мати, свята Українська Православна Церква молиться за упокоєння в оселях праведних усіх, хто загинув як у ті страшні часи, так і сьогодні прийняв смерть на Сході країни за нашу Державу Україну та її незалежність і оголошує їм вічну пам’ять! Закликаю Боже благословення на роботу вченого зібрання! Нехай неупереджений обмін думками слугує на благо науки та відновлення моральних цінностей у суспільстві, без яких не може бути мирного та стабільного майбуття.

 
« Пред.   След. »

© 2006-2010 Пресс-служба Хмельницкой Епархии УПЦ
При повному або частковому використанні матеріалів сайту посилання на сайт vladykaantoniy.org обов'язкове.

hosted by adgrafics inc.