Високопреосвященніший Антоній
Home arrow Выступления arrow День Незалежності 22.08.2005
Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський

Содержание
Home
Биография
Награды
Доклады
Послания
Интервью
Поздравления
Книга
СМИ о Владыке
Фотоальбом
Выступления
Карта сайта
Контакты
День Незалежності 22.08.2005 Версия в формате PDF Версия для печати Отправить на E-mail

УЛЮБЛЕНІ БРАТТЯ І СЕСТРИ!

Від імені духовенства, чисельної пастви Хмельницької єпархії Української Православної Церкви та від себе особисто щиросердечно вітаю Вас з Днем Незалежності України!
Наша квітуча Держава, пройшовши через горнило випробувань, сьогодні впевнено стала на шлях демократичних перетворень, реформ та розвитку.
Церква і Держава мають різні функції та різні способи досягнення мети, і фактично незалежні один від одного, але і Церква і Держава слугують народу – нашому українському суспільству, тож, хочу висловити надію на плідну співпрацю і взаємопорозуміння!
Керуючись апостольською настановою зберігати і дотримуватися миру, по можливості, з усіма, наша Церква займає сьогодні миролюбиву та віротерпиму позицію стосовно всіх релігійних конфесій в Україні. Основну свою мету ми вбачаємо у подоланні наслідків тоталітарного минулого, яке жорстоко намагалося знищити дорогоцінний скарб нашого боголюбивого народу – його віру. Перш за все, вбачаємо завданням Церкви активну просвітницьку діяльність, добродійність та милосердя серед верств населення, що потребують особливої уваги, якнайширше залучення до церковного життя молодого покоління, яке, нажаль, особливо в сьогоднішній секулярний вік, має багато спокус, як-то: пияцтво, наркоманія, статева розпуста, наслідком якої явилася чума ХХ століття – СНІД. На тлі цих нагальних явищ і породжених ними проблем, що стоять сьогодні перед Церквою, зайвими є внутрішньо та міжцерковні негаразди, які відбирають сили, що могли б бути спрямовані на виконання нами свого прямого християнського обов’язку: нести світло віри Христової та служити Христу через служіння своєму ближньому.
Я впевнений – демократичні перетворення в Україні піднесуть її з попелу конфліктів, протистояння й боротьби, а недалеке майбутнє принесе щастя нашим людям й порозуміння на усіх рівнях не лише між Церквою та Державою, але й між різними релігійними конфесіями України!
Але для досягнення цієї мети ми мусимо ще багато і напружено працювати, долаючи існуючі проблеми: а це і духовне та матеріальне зубожіння великої частини нашого суспільства, і високі ціни на найнеобхідніші продукти харчування, ліки, комунальні послуги та речі побутового вжитку, і моральна розбещеність та дезорієнтованість у житті нашої молоді, та ще багато, багато іншого.
Радіючи за досягнення, ми повинні пам’ятати про тих, кому сьогодні найважче – про хворих, бідних і знедолених – тих, хто опинився не межі виживання, а таких чимало!
Пам’ятаймо, ознакою високоорганізованого, демократичного і розвинутого суспільства є саме виконання соціальних програм: увага до людей літніх і хворих, до вдів та сиріт, до дітей та молоді; і будьте впевнені – Господь воздасть сторицею тому, хто живе не лише заради власного благополуччя, але й дбаючи про свого ближнього, тож, не забуваймо слів Святого Письма, де говориться: “Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть…”!
Сьогодні, як ніколи, ми мусимо пам’ятати, що Христос та віра у Нього можуть з’єднати та згуртувати наш славний народ навколо спільної мети – відродження нашої незалежної України, бо лише у Христі «ми живемо, рухаємося та існуємо» (Діян. 17, 28).
Але не потрібно забувати, що свобода – це не свавілля, не засіб тамування власних гріховних пристрастей, але це є шлях, за словом Христа, «важкий, вузький та тернистий», бо істинно вільною може бути лише людина, яка живе не для себе, яка перемогла у собі власний егоїзм, а також найстрашніше та найзгубніше рабство на землі – рабство гріху!
Вірю – ми неодмінно, об’єднавшись, дружно, усі разом у напруженій співпраці наблизимо час, коли Православна Церква та її місія у суспільстві, стануть керівним духовним фактором в історії нашого рідного Подільського краю та Українського народу!
Нехай у Ваших домівках, як у всій Україні, панує мир, злагода та добробут, віра та надія нехай ніколи не покидають Вас у всіх нових починаннях, а світлі сподівання додадуть сил, снаги та терпіння на складному спільному шляху державотворення!
Тож, нехай Всемилостивий Господь благословляє усіх Вас, дорогі Подоляни та увесь наш багатостраждальний український народ та дарує усе необхідне для життя і спасіння!

 
« Пред.   След. »

© 2006-2008 Пресс-служба Хмельницкой Епархии УПЦ

hosted by adgrafics inc.