Улюблені браття й сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!

Минув Святий Великий піст і ось ми урочисто вступили у благословенні, сповнені невимовної радості, світлі дні Великодня!
Радіючи о Христі, який здолав державу смерті, ми сьогодні прагнемо розділити цю радість з усім всесвітом – і з віруючими і з невіруючими, і з тими, хто вже давно живе християнським життям, і з тими, хто лише на шляху до Христа. Не випадково Святитель Іоанн Златоуст у своєму посланні на Пасху говорить: « … увійдіть усі у радість Господа свого, й перші й останні мзду прийміть. Й багаті й убогі один з одним радійте! Й ті, хто утримувався й ледащі день цей вшануйте! Й ті, хто постився, й ті, хто не постився веселіться у цей день!.. Усі насолоджуйтеся весіллям віри! Усі сприйміть багатства благосні!..»
Святі Апостоли Христові готувалися постом до всесвітньої проповіді. Ось і ми, провівши Святу Чотиридесятницю та вшановуючи Пасху Господню, за допомогою наших друзів – кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Хмельницького Національного університету, яку очолює доцент Каньковський Ігор Євгенович, а також завдячуючи Хмельницькому осередку Всеукраїнського Православного педагогічного товариства, яке нещодавно було створене у нашій єпархії, ці святі й радісні дні вирішили вшанувати не лише святковою службою, але й ось такою чудовою виставкою, експонати якої прикрасили собою наш собор.
Ми маємо на меті прославити Христа Воскреслого, Який дарував людям різні таланти – можливість творити, народжуючи у життя щось нове.
Людина завжди прагнула уподібнюватися Творцю, отже будучи враженою красою Божого мироздання, й сама намагалася творити, віддзеркалюючи у своїй творчості красу Божого світу.
Говорячи про творчість, насамперед варто зазначити, що верхівкою його є мистецтво церковне – це і іконопис, і храмова архітектура, і церковний спів, бо «Господь продовжує жити у Церкві в образі Свого земного явління…». Краса церковного богослужіння – це слава Божа, яка являється людям, це те «небо на землі», про яке сповістили Рівноапостольному князю Володимиру посланці, що більш 1000 років тому відвідали Візантію й були вражені красою церковної служби.
Саме краса, за словами великого Достоєвського, врятує світ, бо краса поєднує людей, долає перешкоди, народжені людським гнівом, агресією та гріхом. Тож, нехай відвідання нашої виставки також приєднає до великої християнської родини тих хто ще має сумніви у вірі, хто не наважується переступити поріг церкви, привнесе у життя подолян мир, злагоду та добро…
Я особисто приємно вражений талантами, які відкрила наша виставка: є тут і чудові вишивки, набиванки, картини, писанки та багато інших речей, гідних найвищої оцінки. Воістину, живучи у суєтному світі, ми часто робимося черствими, та не помічаємо краси, яка оточує нас. А ось автори робіт, люди творчі, у наш нестабільний час, все ж не втратили почуття прекрасного, залишилися тонкими, вразливими й буквально творять справжній подвиг, перемагаючи самих себе і несучи у жорстокий та зневірений світ прекрасне.
Тож, закликаю Боже благословення на роботу нашої виставки та оголошую її відкритою!
Усім відвідувачам бажаю духовної радості й святкового настрою!

ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!