Високопреосвященніший Антоній
Митрополит
Хмельницький і Старокостянтинівський
Главная arrow Обращения arrow Звернення 26.04.2011
Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський

Содержание
Главная
Биография
Приемная
Награды
Послания
Интервью
Поздравления
Книга
СМИ о Владыке
Обращения
Карта сайта
Контакты
Труди Митрополита Антонія

«З молитвою та смиренням…»

Пожертвование

Управління Хмельницької Єпархії
Української Православної Церкви
продовжує будівництво
Свято-Миколаївського кафедрального собору
в м. Хмельницькому.

Усі, хто бажає зробити свій внесок у будівництво
Свято-Миколаївського кафедрального собору,
можуть перерахувати кошти на рахунок
управління Хмельницької Єпархії:

Розрахунковий рахунок (у гривнях):
р/р: 26001000252207 в ПАТ УСБ у м. Києві,
МФО 300023, ЄДРПОУ 21326071
Одержувач: Управління Хмельницької Єпархії УПЦ.
Призначення платежу: На будівництво Свято-Миколаївського
кафедрального собору.

Звернення 26.04.2011 Версия в формате PDF Версия для печати Отправить на E-mail

Звернення
Митрополита
Хмельницького і Старокостянтинівського
Антонія
у зв’язку з 25-річчям
Чорнобильської катастрофи

Шановні ліквідатори Чорнобильської катастрофи,
дорогі подоляни, браття і сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ImageМинуло чверть століття з того часу, як світ сколихнувся від страшної катастрофи – аварії на Чорнобильській АЕС, але ще й до сьогоднішнього дня про причини цього лиха сперечаються науковці. Що насправді стало причиною тисяч смертей та понівечених життів? Людська необережність? Прорахунки у проектуванні? Недбалість та необачність обслуговуючого персоналу? Можливо злий умисел, або інші чинники? Напевне ми вже ніколи не знайдемо точної відповіді на ці запитання, але щоденно відчуватимемо на собі результат цієї трагічної події: екологічна катастрофа охопила ціле покоління, забравши здоров’я та радість життя в сотень тисяч людей, прирікши багатьох, кому пощастило вижити у пеклі Чорнобиля, на страшні хвороби й муки, а також ставши причиною народження хворих дітей ще на багато-багато років уперед.
Воістину, справжні розміри Чорнобильської катастрофи, напевне, нікому не вдасться усвідомити у повній мірі. Але усім нам добре відомо, що тисячі мужніх громадян нашої Держави, не шкодуючи здоров’я і життя, працювали над ліквідацією наслідків трагедії. Вони “покладали душу свою за братів своїх” (Ін. 15. 13), не на словах, а самим життям своїм виконали заповідь Божу про любов до ближнього – їхній подвиг усвідомити та пам’ятати повинен кожен українець, віддаючи шану та повагу цим людям – героям нашого часу, багатьом з яких на момент катастрофи ледве виповнилося 20 років!
Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України ВОЛОДИМИР, звертаючись не тільки до жителів України, але й до всього світу, ще багато років тому казав, що така трагедія ні за яких обставин не повинна повторитися на нашій планеті; а зазначав, що це відбудеться тільки коли людство схаменеться та буде виконувати волю Божу - лише тоді Творець Всесвіту дасть людям нові можливості, щоб вони могли щасливо жити у Божій благодаті з роду в рід.
Блаженніший Владика неодноразово підкреслював, що понести цей важкий хрест було під силу лише великому народові і що Чорнобильська трагедія ще раз нам нагадала велику істину: наш світ, насправді, хисткий і беззахисний й ми повинні його берегти …
Вже 25 років минуло відтоді, але й донині болять старі рани у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, болять й серця у небайдужих людей. Дзвін Чорнобиля й дотепер дзвенить у кожній віруючій душі, спонукуючи нас не лише до теплої молитви, а й до глибоких роздумів…
Пам’ятаймо, що страшна Чорнобильська біда навчає не покладатися надміру на власний розум і сили, але частіше згадувати про Бога, бо без Божого благословення навіть найкращі винаходи, навіть найдосконаліші витвори рук людських можуть перетворитися на джерело зла, злочину і несправедливості.
Закликаю усіх у цей день посилити молитви за спокій душ усіх жертв Чорнобиля, а також прошу сугубої молитви за здоров’я тих, хто, дякувати Богові, пережив цю катастрофу та присутній сьогодні разом із нами – низьким Вам уклін!
Надзвичайно приємно сьогодні відкривати цей чудовий пам’ятник Героям Чорнобильцям, який нарешті з’явився у нашому місті та нагадуватиме прийдешнім поколінням про силу та небезпеку навіть «мирного» атому, а також про тих мужніх людей, які не замислюючись вирушили на бій із полум’ям та, діставши каліцтва, заплативши за сує власним життям, у кінцевому рахунку вийшли переможцями, адже їх імена записані у книзі вічності, їх подвиг бачив та вже винагородив Господь!
Завершую своє слово рядками з чудового вірша Марії Лісайчук, у якому є велика настанова усім нам – не залишатися байдужими до тих, хто врятував світ від великої біди:

Їм, духом сильним, руку простягніть,
Свою любов, даруйте небо синє.
В серцях їх біль Чорнобиля щемить,
Тож повернімо борг хоча би нині!

Нехай буде вічна пам’ять усім тим, хто загинув, захищаючи нас від підступної радіації та вічна слава всім, хто вийшов живим із пекельної боротьби з атомною стихією!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

 
« Пред.   След. »

© 2006-2010 Пресс-служба Хмельницкой Епархии УПЦ
При повному або частковому використанні матеріалів сайту посилання на сайт vladykaantoniy.org обов'язкове.

hosted by adgrafics inc.