|
Великий піст – весна духовна
Надходить Великий, сорокаденний піст – відповідальний час для віруючих Православної Церкви. Напередодні редакція звернулася до Високопреосвященнійшого владики Антонія із проханням відповісти на запитання про місце і значення посту у житті християн.
- Ваше Високопреосвященство, чому Церква навіть самою назвою „Великий” надає цьому посту особливого значення?
- Православна Церква пропонує своїм чадам сорокаденний піст, щоб підготувати їх до гідного святкування Світлого Христового Воскресіння. Сама тривалість посту нагадує нам про сорокаденне перебування Ісуса Христа у пустелі та його духовну перемогу над спокусами диявола. Велич посту ще й у тому, що Він дає нам змогу перевірити свою відданість Богові, випробувати власну совість і сумління. Як говорить Предстоятель нашої Церкви Блаженнійший Володимир, піст призначений заради того, щоб просити у Господа допомоги і прощення за усі гріхи та беззаконня, виправитися і милістю Божою духовно відродитися. Саме піст завдяки покаянню і молитві звеличує християнську душу і веде до спасіння.
- Владико, наскільки давньою є традиція посту?
- Піст за вченням Православної Церкви є Божественним запровадженням і сягає сивої давнини ще старозаповітних часів. У Книзі Буття читаємо: „І заповідав Господь людині, говорячи: від усякого дерева в саду ти будеш вкушати плоди його, а від дерева пізнання добра і зла не вкушай, бо вдень коли ти вкусиш від нього, смертю помреш”(Бут.2. 16,17). У пророка Іоіля про піст сказано: „Говорить Господь: зверніться до Мене всім серцем в пості, плачі і риданні”. У цього пророка читаємо: „Вострубіть трубою в Сіоні, освятіть піст, проповідуйте зцілення”(Іол. 2, 12 – 13, 15). У книзі Товії читаємо про піст: „Добре діло – молитва з постом, милостинею і справедливістю”(Тов. 12. 8-9). Про велике значення посту йдеться у багатьох місцях Святого Письма.
- Ваше Високопреосвященство, ще й досі зустрічаються випадки хибного розуміння посту. Дехто зводить його лише до втримання від вживання скоромної їжі, інші навпаки не визнають тілесного посту. Як тут бути?
- Істинний піст, дійсно, не зводиться лише до втримання від скоромної їжі. Однак, як відомо, від надмірного споживання висококалорійної їжі, наприклад, м’яса, вершкового масла, не лише народжуються гріховні пристрасті, пороки, але й хвороби, тяжкі недуги. Народна мудрість стверджує: від посту ще ніхто не помер. Навпаки, як говорить святитель Василь Великий: „Скільки віднімеш від тіла, стільки додаєш душі сили”. Теж саме стверджує святитель Іоанн Златоуст:“Піст тіла є їжа для душі”.
Впродовж багатьох віків угодники Божі доводили велику користь посту. Згадаймо Марію Єгипетську, яка понад чотирьох десятиліть перебувала в пустелі, де споживала лише корінці рослин. Згадаймо преподобного Симеона Столпника, який упродовж Великого посту нічого не їв, але дожив до 103 років. Преподобний Макарій Олександрійський вкушав їжу один раз на тиждень, помер же він столітнім старцем. Преподобний Анфім теж проводив Великий піст без їжі, пив лише воду, а прожив 110 років. Деякі отці прожили ще більше: Павло Фівейский -113, а святий Аліпій – 118 років. Багато подвижників харчувалися під часу посту лише однією просфорою на день, інші споживали їжу лише в неділю. Втім, їхнє здоров’я не викликало сумніву. Отже піст не тільки не шкодить здоров’ю, а й покращує самопочуття. Дуже важливо, щоб всі ми навчилися поєднувати піст тілесний з духовним постом.
– Владико, все ж таки піст – це випробування для кожного віруючого. Як Ви порадите готуватися до нього?
- Церква приготовляє людину до Великого посту. Ще за три тижні до початку його наша Церква співає зворушливу молитву „Покаяніє отверзі мі двері, Жізнодавче”, а також псалом „На ріках вавілонських”. Чимале значення має Прощена неділя, якою завершується сиропусний тиждень. Напередодні Великого посту слід попросити прощення у своїх рідних, близьких, друзів, сусідів, знайомих і вибачити їхні провини або необережне слово. Якщо ми прощаємо близьких своїх, тоді й нам Господь прощає гріхи.
У перші дні посту на вечірніх богослужіннях читається глибокий за змістом Канон Андрія Критського. Центральні слова цього Великого Покаянного Канону звучать церковно - слов’янською мовою так: „Душе моя, душе моя, восстані, что спиши”. Якщо великий праведник звертається так до власної душі, звинувачуючи її в тому, що вона духовно поснула, то що ж нам казати про себе?! Великий піст має послужити кожному християнину, як пора духовного пробудження. Піст має стати для всіх нас духовною весною. Щиро раджу всім, хто приготовляє себе до подвигу посту, частіше відвідувати наші православні храми. Під час богослужіння, а потім і вдома більше моліться, вдумливо читайте Молитву Єфрема Сирина, в якій з надзвичайною силою відкривається суть Великого посту. Пізнати всю благодать Господню можна лише у Святій Трапезі Тіла і Крові Христової. Церква в ці дні закликає всіх віруючих приступити до Чаші Христової – джерела життя, щоб з чистим серцем і світлою душею зустріти празник празників – Христове Воскресіння.
Вітаю всіх православних подолян з Великим постом. Щиро зичу кожному з вас, брати і сестри, духовної весни, сили і наснаги у служінні Богу, народу, Україні.
|